ФАО проаналізувала сільськогосподарську торгівлю в пострадянських країнах
Современная агрономия: прозрачная, управляемая и прогнозируемая

388.jpg

Влив макроекономічних факторів на сільськогосподарську торгівлю у пострадянських країнах знаходиться у центрі уваги нового дослідження ФАО, що було опубліковано сьогодні.

Агропродовольча торгівля виявилася надто чутливою до шокуючих цін незалежно від природи їх виникнення, особливо до коливань валютного курсу та мінливості цін на енергоносії у регіоні.

У результаті дослідження було виявлено, що макроекономічна нестабільність та складна геополітична ситуація, водночас з падінням світових цін на нафту, ускладнили торгівлю сільськогосподарською продукцією та вплинули на зростання ціни у відповідних країнах.

ФАО проаналізувала динаміку експорту та імпорту сільськогосподарської продукції у 12 колишніх республіках Радянського Союзу: Азербайджані, Вірменії, Білорусі, Грузії, Казахстані, Киргизстані, Республіці Молдова, Російській Федерації, Таджикистані, Туркменістані, Узбекистані та Україні. Також було розглянуто участь кожної країни у торгових угодах, а також зафіксовано зміни у агропродовольчій торговій політиці та програмах підтримки у галузі сільського господарства.

Огляд агропродовольчої торгової політики у пострадянських країнах, 2015-2016, є щорічним звітом, в якому представлено результати робочої групи експертів з питань сільськогосподарської торгівлі в Європі та Центральній Азії, що була заснована за підтримки ФАО у 2014 році.

Більш повільне економічне зростання у всіх країнах супроводжувалося постійною девальвацією національної валюти у порівнянні з доларом та євро. Дослідження підтвердило, що оскільки велика частина продуктів харчування була імпортованою, зросли ціни на внутрішньому ринку.

Зниження купівельної спроможності та зменшення споживчого попиту на сільськогосподарську продукцію у регіоні призвело до зниження загальної вартості експорту та імпорту  регіону.

Зміна географії торгових потоків

“Ми також спостерігаємо зміни географії торгових потоків у регіоні,” стверджує Ірина Кобута, економіст з торгівлі ФАО та один з редакторів звіту. “Деякі пострадянські країни побачили можливість переорієнтації експорту сільськогосподарської продукції до країн, що знаходяться поза регіоном.”

Менша частина експорту потрапляє до Російської Федерації, а більша частина до інших країн світу. Наприклад, частка Росії у загальній вартості експорту сільськогосподарської продукції з Вірменії, Грузії та Молдови знизилася в середньому на 8 процентних пунктів протягом 2015 року. У той самий час, в Азербайджані частка експортних поставок, що надходять до Російської Федерації, збільшилася на 13 процентних пунктів, до 52 відсотків від загальної суми.

Також спостерігається збільшення частки експорту сільськогосподарської продукції з Молдови до країн Європейського Союзу– з 42 відсотків від загальної суми у 2014 році до 54 відсотків у 2015 році.

У Російській Федерації залишається чинним заборона на імпорт різних категорій продуктів харчування з Албанії, Австралії, Канади, країн Європейського Союзу, Ісландії, Ліхтенштейну, Чорногорії, Норвегії, України та США  не лише під час проведення дослідження, але  й після – заборону продовжено до 31 грудня 2017 року.

Торговельні відносини між Україною та Російською Федерацією погіршилися, з боку України було заборонено ввіз широкого переліку сільськогосподарської продукції, країна походження яких Росія – заборона на даних час діє до кінця 2017 року.

На початку  2016 року Росія заборонила імпорт деяких різновидів сільськогосподарської продукції та сировини з Туреччини, але заборона була частково послаблена у жовтні 2016 року.

З іншого боку, у вересні 2015 року, Росія скасувала заборону на широкий асортимент фруктів з Республіки Молдова, що була запроваджена у липні 2014 року відразу після того, як було укладено угоду  про асоціацію між Європейським Союзом та Молдовою.

Основні відомості по країнам

Звіт складається з 12 розділів по країнам, в якому надано дані про торгівельні потоки, значення імпорту та експорту тощо. Ось деякі основні відомості:

    У всіх країнах регіону, за винятком Таджикістану та Узбекістану, у 2015 році спостерігалася тенденція до зниження загальної вартості експорту та імпорту сільськогосподарської продукції, з найбільш суттєвим зниженням  у таких країнах, як Киргизстан, Грузія, Казахстан та Білорусь.

    Таджикистан та Вірменія - дві країни в регіоні, в яких  найбільша частка загальної вартості імпорту припадає на сільськогосподарську продукцію.

    У 2015 році питома вага сільськогосподарської продукції у загальному обсязі експорту та імпорту залишається стабільною порівняно з 2014 роком для більшості країн. Єдиним винятком була Україна, де питома вага сільгосппродукції у загальному експорті зросла на  7.3 відсотки та досягла 38 відсотків.

    Для Вірменії, Грузії, Молдови та Узбекистану експорт сільгосппродукції складав понад 25 відсотків від загального експорту, тоді як для Казахстану та Російської Федерації  частка складала менше 5 відсотків.

    Таджикистан є єдиною країною в регіоні, де у 2015 році відбулося зростання експорту сільськогосподарської продукції порівняно з 2014 роком – від 192 до 204 млн.дол. США. Це відбулося завдяки зростанню експорту бавовни.

    У 2015 році Україна, Узбекистан та Республіка Молдова були  єдиними чистими експортерами сільськогосподарської продукції у регіоні.

    У всіх інших країнах регіону у 2015 році, імпорт сільськогосподарської продукції проводжував перевищувати експорт.  Проте розмір торгового дефіциту  зменшився для більшості країн регіону.

    Білорусь завдяки значному зниженню загальної вартості експорту сільськогосподарської продукції, викликаної зниженням попиту на своєму найбільшому ринку, Російській Федерації, змінила статус із чистого експортера до чистого імпортера сільськогосподарської продукції.

Переваги торгової інтеграції


У звіті ФАО представлено інформацію про тарифи, нетарифні бар’єри в торгівлі, участь у торгових угодах та поточних переговорах.

У другій половині  2015 року та на початку  2016 року відбулося посилення інтеграційних процесів у торгівлі сільськогосподарською продукцією.  Казахстан, наприклад, приєднався до Світової організації торгівлі (СОТ). Киргизстан став членом Євразійського економічного союзу. Відповідно, набули чинності положення про поглиблення та розширення зон вільної торгівлі між ЄС та Україною, Грузією та Молдовою.

У 2017 році, у звіті зазначається, що збільшиться кількість двосторонніх торговельних угод, щодо яких ведуться перемовини, а також  більш тісна координація серед країн-членів Євразійського економічного союзу у галузі агропродовольчої торгової політики.

Макроекономічні фактори проводжуватимуть відігравати вирішальну роль, наголошує Катерина Кривонос, економіст ФАО з торгівлі та співредактор звіту.

«Курс обміну валют та ціни на нафту, - стверджує пані Кривонос,  - так само як і відносини між найбільшими економіками, такими як Російська Федерація та ЄС, будуть продовжувати впливати на напрямки агропродовольчої торгівлі у регіоні».

Прозорість інформації щодо змін у торгівельній політиці, за її словами, сприяє зміцненню партнерських відносин між країнами та нормалізації торгівельних  відносин.